
Гігієна взуття та профілактика мікозів у працівників закладів охорони здоров’я
Серед факторів внутрішнього середовища закладів охорони здоров’я, які можуть негативно впливати на рівень внутрішньолікарняних інфекцій, у чинних нормативно- методичних документах вказується неналежний одяг медичного персоналу [1,2]. Висуваються певні вимоги і до взуття. Так, зокрема, медичний персонал відділень хірургічного профілю, у т.ч. в акушерських стаціонарах, щодня перед початком роботи має надягати чисте взуття, що піддається дезінфекції [2, 3]. Медичний персонал відділень хірургічного профілю, який виконує дезінфекційні роботи, має працювати у взутті, яке не пропускає воду [2]. Персонал, який здійснює збирання та сортування використаної лікарняної білизни у відділеннях хірургічного профілю, крім іншого, має виконувати роботу у взутті, яке піддається дезінфекції [2]. Зрозуміло, що таке взуття має бути виготовленим із матеріалів, стійких до багаторазової дії мийних і дезінфекційних засобів.
Гігієнічні властивості взуття персоналу закладів охорони здоров’я
Здебільшого персонал закладів охорони здоров’я використовує взуття з полімерних або синтетичних матеріалів і різноманітних шкірзамінників із внутрішньою поверхнею з текстильних матеріалів. Це пояснюється стійкістю поверхні такого взуття до вологи у вигляді розчинів мийних і дезінфекційних засобів і його відносно невисокою вартістю.
Проте таке взуття має істотний недолік щодо гігієнічних властивостей. Матеріали, з яких виготовляється взуття, не дають можливості шкірі «дихати», відбувається перезволоження шкіри стоп. Унаслідок цього створюються оптимальні умови (висока вологість, температура 33-37°С і наявність великої кількості поживних речовин у формі злущеного епідермісу) для розвитку збудників дерматофітій — патогенних грибів роду Trichophyton (Trichophyton mentagrophytes, Trichophyton rubrum), а також пліснявих грибів (зокрема, Aspergillus niger), відбувається мацерація шкіри, з’являється неприємний запах.
Це може спричинити грибкове ураження шкіри стоп (мікози) і придатків шкіри (нігтів). Указані вище мікроорганізми здатні до спороутворення, характеризуються високою стійкістю до дії дезінфекційних засобів. Захворювання може передаватися від однієї людини до іншої у разі користування спільними санітарно-побутовими приміщеннями та душовими.
У разі порушення правил гігієни та санітарії персонал може стати причиною інфікування пацієнтів. У пацієнтів така мікрофлора може викликати не лише мікози стоп, а й інших органів.
Попередження виникнення грибкових захворювань
Лікування грибкових захворювань потребує тривалого часу, наполегливості та чималих коштів. Крім того, застосування лише препаратів місцевої терапії для лікування дерматомікозів переважно є неефективним — необхідно застосовувати комплексну терапію, яка поєднує препарати як системної, так і місцевої дії. Фунгіцидні препарати системної дії є досить токсичними для організму людини. Але правильно призначене лікування повинно включати таку важливу складову, як заходи запобігання реінфікуванню та рецидивам захворювання. Для цього протягом лікування здійснюється дезінфекція шкарпеток, панчіх, взуттєвих устілок і взуття.
Вкотре мусимо констатувати, що простіше захворюванню запобігти, ніж лікувати його.
Як бачимо, гігієна взуття взагалі та взуття медичного персоналу зокрема є актуальним питанням, яке потребує відповідної уваги.
Швидка дезинфекція та оброка взуття медичного персоналу
Із загального асортименту препаратів, які пропонує користувачам ТОВ «Інтердез», вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу на 2 препарати, які становлять практичний інтерес як для обробки взуття медичного персоналу з метою знезараження патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, так і для дезінфекції з метою профілактики дерматомікозів і запобігання їх рецидивам. Це дезінфекційні засоби «Саніфект» (виробництво ТОВ «Інтердез») і «Неостерил» (виробництво компанії «Baltiachemi OU», Естонія).
Саніфект — дезінфекційний засіб на основі комплексу четвертинних амонієвих солей (не менше 9,0 %) і синергічно діючих допоміжних речовин, який, крім бактерицидної, віруліцидної та фунгіцидної дії, має відмінні мийні та дезодоруючі властивості (до складу входить ароматизатор, який нейтралізує неприємні запахи). Для обробки рекомендується розчин засобу «Саніфект» у концентрації 3,8 % за експозиції 60 хвилин. За відсутності для обробки часових обмежень можна ретельно протерти внутрішню поверхню взуття з шкіри, шкірзамінника чи полімерів тампоном або серветкою, змоченими засобом, і дати поверхні висохнути. Полімерне вологостійке взуття можна також занурювати у розчин, не даючи взуттю підніматися на поверхню. Шкарпетки або панчохи замочують у такому розчині на час експозиції, після чого перуть, полощуть у воді та висушують.
-
Універсальний високоефективний і безпечний рідкий концентрований лужний дезінфекційний засіб з високими мийною і дозодоруючою діями.
- Ефективна дезінфекція
- Передстерилізаційна очищення
- Універсальність в застосуванні
Якщо необхідно здійснити швидку дезінфекцію, рекомендуємо застосовувати засіб Неостерил (модифікація блакитного кольору або безбарвна). Цей готовий до застосування засіб містить у своєму складі композицію двох спиртів, а також інші компоненти, що пролонгують і підсилюють антимікробну дію. Внутрішню поверхню взуття протирають тампоном або серветкою, змоченими засобом, або зрошують засобом з пакування з розприскувальним пристроєм. Дають поверхні висохнути або витримують 5 хвилин. Крім того, засіб «Неостерил» можна використовувати з метою профілактики дерматомікозів у разі відвідування лазень, саун, басейнів, аквапарків тощо, а також у разі активних занять спортом.
-
Універсальний готовий до застосування рідкий дезінфекційний засіб на основі композиції спиртів, без барвників і ароматизаторів для антисептичної обробки шкіри рук і тіла та швидкої дезінфекції твердих поверхонь.
- Ефективна антисептика шкіри рук
- Швидка дезінфекція поверхонь
- Безпека для користувачів
Указані препарати не чинять негативного впливу на матеріали взуття.
Література
- Методичні рекомендації «Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика», затверджені наказом МОЗ України від 4 квітня 2008 р. № 181.
- «Інструкція щодо організації контролю та профілактики післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, резистентними до дії антимікробних препаратів», затверджена наказом МОЗ України від 4 квітня 2012 р. № 236.
- «Інструкція з організації та впровадження системи інфекційного контролю в акушерських стаціонарах», затверджена наказом МОЗ України від 10 травня 2007 р. № 234.
- Методические рекомендации «Организация и проведение противоэпидемических и дезинфекционных мероприятий при дерматофитиях и фавусе» от 25 ноября 1991 г. № 15-6.
Крапля А.І., лікар-дезінфекціоніст ТОВ «Інтердез»