Стерилізація та дезинфекція в косметичному салоні та медичній клініці

Як відомо, лікарі, а тим більше лікарі-косметологи — одна з найнебезпечніших спеціальностей в епідеміологічному відношенні. Сьогодні косметологічні процедури переживають справжній бум. Але, на жаль, після них можливий не тільки позитивний результат шодо вирішення естетичної проблеми, а й негативний, який проявляє себе через інфікування як пацієнта, так і лікаря, та, врешті-решт, може стати причиною тяжких хвороб. Мета цієї статті — покращити ситуацію в косметологічній практиці та підвищити рівень безпеки лікарів-косметологів та іншого медичного персоналу, який працює в косметологічних клініках.

Стерилізація чи дезінфекція?

Доволі часто від хворого до лікаря потрапляє стафілококова чи грибкова інфекція, яка викликає дерматофітію (мікози) волосистої частини голови, нігтів, кистей, ніг, тулубу. Проте, звичайно, найбільша небезпека, на яку може наразитися лікар-косметолог, — це інфікування гепатитами В, С та ВІЛ/СНІДом. Особливо великий ризик таких захворювань спостерігається при проведенні процедур манікюру, педикюру, механічної чистки обличчя тощо.

З метою недопущення інфікування косметолога під час різноманітних маніпуляцій рекомендується проводити профілактичні заходи. Основні з них — стерилізація та дезінфекція.

Стерилізацією називається повне знищення вегетативних та спорових форм усіх мікроорганізмів.

Під дезінфекцією розуміють сумісність фізичних, хімічних і механічних методів знезараження вегетативних і спорових форм патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Мета дезінфекції — попередити передачу збудників хвороби від хворої до здорової людини через різноманітні об’єкти зовнішнього середовища.

Таким чином, поняття «стерилізація» ширше за поняття «дезінфекція», оскільки при останній знищують тільки патогенні мікроорганізми. Для стерилізації частіше використовують дію високих температур, для дезінфекції — хімічні речовини з широким спектром антимікробної дії.

Дезінфекції та стерилізації повинні піддаватися всі інструменти — особливо ретельно ті, які контактуватимуть із тілом людини. А саме: електроди, ножниці, пензлики, насадки для брашингу, дарсонвалю тощо. Крім цього, знезараження потребує посуд, який використовується під час косметичних маніпуляцій, поверхні приладів та їх дроти, поверхні меблів тощо. Також нагадаємо, що дезінфекційні заходи повинні проводитися в усіх приміщеннях косметичних салонів та клінік.

Методи та засоби дезінфекції

Різні об’єкти, що підлягають дезінсекції, зумовлюють потребу у використанні різних методів і засобів для їхнього знезараження.
Основними методами дезінфекції є:

• протирання
• занурення
• замочування

Для дезінфекції поверхонь найбільш актуальним методом є протирання дезінфікуючим засобом. В свою чергу, для дезінфекції косметологічних інструментів найбільш зручним методом є їх занурення у розчин дезінфектанту. Інструменти та приладдя повністю занурюють у ємність із розчином засобу. Прилади, які складається з кількох частин, дезінфікують у розібраному вигляді. Після закінчення дезінфекції розбірні частини промивають під проточною водою.

Для дезінфекції використовують засоби, дозволені до застосування Міністерством охорони здоров’я країни, що мають сертифікати заводу-виробника, котрі засвідчують відповідність вимогам Державних галузевих стандартів чи технічних умов.

Для проведення дезінфекції застосуються різноманітні хімічні речовини.
Найбільш поширеними активними речовинами дезінфектантів є четвертинні амонієві сполуки (ЧАС), які відзначаються широким спектром антимікробної дії. Вони забезпечують бактерицидну (знищує бактерії у вегетативній формі), фунгіцидну (знищує плісеневі та дріжджеподібні гриби), туберкуляцидну (знищує мікобактерії туберкульозу), спороцидну (знищує бактерії у споровій формі), віруляцидну (знищує віруси, у тому числі віруси гепатитів А, В, С та СНІДу) активності. Також позитивною властивістю дезінфектантів, що містять ЧАС, є відсутність токсичності. Препарати на основі гуанідинів мають сильні бактерицидні властивості, але слабкі фунгіцидні та туберкуляцидні. Вони також відзначаються високою безпечністю. Самі по собі гуанідини рідко використовуються — в основному, їх сполучають з іншими активнодіючими компонентами.

Препарати на основі глутарового альдегіду характеризуються широким спектром антимікробної дії та можуть бути використані як для дезінфекції, так і для хімічної стерилізації. Дезінфектанти на основі цієї речовини називають «золотим стандартом». Але до головного недоліку препаратів на основі глутарового альдегіду слід віднести їх токсичність.

Препарати на основі ортофталевого альдегіду забезпечують антимікробну дію широкого спектру. Ортофталевий альдегід входить до складу багатьох дезінфікуючих засобів та стерилянтів і є речовиною із помірною токсичністю.

Препарати на основі перекису водню відзначаються широким спектром антимікробної дії, перекис водню також входить до багатьох дезінфектантів та стерилянтів. Проте до недоліків препаратів на його основі слід віднести погану стабільність та здатність викликати корозію інструментів. У цього препарату високий показник безпечності.

Препарати на основі гіпохлориту натрію, як і препарати на основі ЧАС, відзначаються бактерицидною, фунгіцидною, туберкуляцидною, спороцидною та віруляцидною активністю. Гіпохлорит натрію входить до складу багатьох дезінфектантів та стерилянтів. Проте до негативних аспектів таких препаратів слід віднести помірну безпечність.

Дезінфікуючі засоби на основі спиртів виявляють знезаражуючі властивості за короткий час, але характеризуються слабкою фунгіцидною активністю. Вони належать до препаратів високого класу безпеки. До недоліків дезінфектантів на основі спиртів слід віднести те, що ці засоби використовуються лише в концентраті. З економічної точки зору використання дезінфектантів на основі спиртів є «недешевим задоволенням».

Дезінфікуючі засоби на основ ізоціануратів мають широкий спектр антимікробної дії (бактерицидна, фунгіцидна, туберкуляцидна, спороцидна, віруляцидна активність). До недоліків слід віднести різкий запах хлору та помірну токсичність.

З наведеного вище можна зробить висновок, що для дезінфекції в косметичних салонах та клініках найбільш підходять дезінфікуючи засоби на основі четвертинних амонієвих солей. Причина — широкий спектр антимікробної дії, відсутність негативною впливу на оброблювані матеріали, високий рівень безпечності, відсутності неприємного запаху.

Методи стерилізації

Інструменти багаторазового використання (абразії, деякі види манікюру та педикюру, системи омолоджування), які пов’язані з порушенням цілісності шкірних покривів, крім дезінфекції, повинні обов’язково піддаватися стерилізації.

Найпоширенішими у косметології є наступні методи стерилізації:
за допомогою сухоповітряної шафи;

• гласперленова
• автоклавування
• хімічна

Стерилізація за допомогою сухоповітряної шафи грунтується на знезараженні мікроорганізмів за допомогою високої температури. Цей прилад для стерилізації зовні нагадує електричну духовку, в якій розміщується інвентар для стерилізації на необхідну експозицію. До недоліків сухо повітряної шафи слід віднести те, що в ній неможливо стерилізувати вироби, які псуються під дією високої температури (предмети з гуми, пластмаси тощо), а металічні інструменти під дією високої температури швидко затуплюються. У косметології найбільшого розповсюдження набули сухоповітряні стерилізатори об’ємом 1-2,5 літри.

Гласперленові стерилізатори являють собою невелику склянку, заповнену скляними кульками, які нагріваються до температури 230°С. Стерилізація відбувається шляхом занурення робочої зони інструменту кульки. Цей метод стерилізації є найбільш розповсюдженим у косметології. Його основним недоліком є неможливість стерилізації кількох інструментів одночасно. До того ж на цьому ми вже наголошували — вироби з металу, які потребують частого професійного використання, швидко затуплюються під дією високої температури.

Наразі найбільш толерантним методом стерилізації косметологічних інструментів, який забезпечує мінімальне механічне пошкодження, є автоклавування. Стерилізація в автоклаві відбувається при температурі від 110°С та не вимагає багато часу. Вироби при цьому методі стерилізації менше нагріваються та, відповідно, менше затуплюються. Недоліком методу автоклавування є те, що робота на автоклаві потребує спеціально підготованого персоналу.

Хімічний метод стерилізації передбачає використання хімічних реагентів-стерилянтів (гіпохлорит натрію, глутаровий, ортофталевий альдегід, перекис водню). Недолік цього методу полягає в тому, що велика кількість стерилянтів викликає корозію виробів з металу, змінює колір косметологічного інвентаря, характеризується специфічним запахом та вимагає постійного контролю активнодіючої речовини. Стерилізацію медичних інструментів та приладдя проводять після достерилізаційного очищення. Після закінчення очищення вироби ретельно ополіскують питною водою від залишків засобу, який був використаний для достерилізаційного очищення, та видаляють воду з внутрішніх порожнин. Стерилізацію інструментарію проводять в стерильних скляних, полімерних або емальованих ємкостях, що закриваються кришками.

Усі маніпуляції виконують, дотримуючись асептичних умов. Після закінчення стерилізації інструменти виймають з розчину за допомогою спеціально оброблених пінцетів та промивають стерильною водою.

Таким чином, використовуючи високоефективні, нетоксичні і доступні дезінфектанти у поєднанні з іншими чинниками антимікробного впливу, можна гарантувати безпеку лікарів-косметологів та іншого медичного персоналу, який працює у косметологічних закладах.

Догляд за руками

Одним із ключових факторів передачі збудників інфекцій є руки. Важливість дезінфекції рук працівників косметологічних закладів навіть не підлягає обговоренню: очевидно, що від цього залежить не тільки здоров’я клієнтів, а й самого персоналу. Необхідно лише вибрати оптимальний засіб, який був би достатньо ефективним щодо патогенної чи умовно-патогенної мікрофлори та одночасно не шкодив шкірі рук.

Часте використання комбінований антисептиків на основі спиртів зменшує природні захисні функції шкіри, особливо якщо тканини травмовані. А суха, недоглянута, з тріщинами шкіра є додатковим інтенсивним джерелом небезпечних інфекцій.

Коли природний захисний бар’єр шкіри знижений, при контакті із засобами для дезінфекції шкіра може додатково отримувати пошкодження від їдких та агресивних складових. Часте миття рук шкіри дуже гарячою або холодною водою, а також носіння рукавичок тривалий час з утворенням вологої камери між епідермісом та рукавичкою в поєднанні з дією хімічних засобів в окремих випадках може призводити до захворювань шкіри рук — контактних дерматитів.

Щоб запобігти таким проблемам, необхідно використовувати засоби догляду зі шкірою рук (лосьйони та креми для рук). Рекомендується використовувати такі препарати переважно у перервах та після закінчення роботи. Також для запобігання порушенню цілостності шкіри слід обирати антисептики з добавками, які пом’якшують шкіру (гліцерин, ланолін тощо). Найпоширенішими є антисептики на спиртовий основі з пом’якшуючими елементами.

При виборі антисептиків для рук перевагу слід віддавати рідким препаратам, а не засобам у формі гелю. Доведено, що при використанні неподібних антисептиків для рук дезінфекція настає лише за 60-90 секунд. У той же час при застосуванні рідких спиртових розчинів — через 30 секунд. Ризик виникнення алергічних реакцій у разі використання гелеподібних антисептиків є набагато вищим. Варто також знати, що наявність фарбувальних компонентів у складі антисептиків при частому використанні забарвлює нігті у колір відповідної добавки.

Тож давайте не будемо забувати, що дотримання правил дезінфекції та стерилізації є обов’язком кожного косметолога, і наша відповідальна позиція у цьому питанні є запорукою здоров’я та добробуту і нас самих, і наших пацієнтів.

Роман Качан
Руководитель химико-микробиологической лаборатории
Кандидат технических наук, доцент кафедры биотехнологий КНУТД

Андрей 03.12.2015